- людський
- I [л'едз'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і (людяний)II[л'у/дз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і і [л'удз'ки/й] -ко/му/-к'і/м, мн. -к'і/ (властивий людині; пов'язаний з людиною)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
людський
Смотреть что такое "людський" в других словарях:
людський — лю/дська/, лю/дське/. 1) Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. || Який є результатом … Український тлумачний словник
людський — 1 прикметник від: люди , людина людський 2 прикметник властивий справжній людині; достойний; людяний … Орфографічний словник української мови
гамір — людський шум … Лемківський Словничок
дражнити — дражню/, дра/жниш, недок., перех., розм. 1) Навмисне злити кого небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. 2) ким, чим. Насміхатися з кого небудь, вигадуючи образливі прізвиська. 3) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; … Український тлумачний словник
дратувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2) Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Висміювати когось, беручи до… … Український тлумачний словник
емпірія — ї, ж. 1) Людський досвід, сприйняття зовнішнього світу за допомогою органів чуття. 2) Спостереження в природних умовах, на відміну від експерименту … Український тлумачний словник
людство — а, с. Всі люди землі, рід людський, людське суспільство. || Люди, які зараз живуть на землі або є сучасниками певної особи чи якоїсь знаменної події. || з означ. Велика кількість людей, об єднаних певними позитивними ознаками … Український тлумачний словник
менс — а, ме/нта, и, ж. Римська богиня, що уособлювала людський розум … Український тлумачний словник
подичавіти — іє, іємо, ієте, док. 1) Те саме, що здичавіти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь). 2) перен. Втратити людські якості, людський вигляд, стати схожим на звіра (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… … Український тлумачний словник
